Ви думали, що будем раді вас стрічати
Й наш Київ віддамо вам за три дні?
Рабам країну вільних не здолати
П'яниці, руки геть від нас свої брудні!
Бельмочуть щось дурне і неважливе
Слова ті мертві, як і душі, вже давно,
Брехливе, зверхнє, нице, хворобливе
Нутро пишається, що рабське є ярмо.
На що ви сподіваєтесь сьогодні?
І скільки не потрібних ще у вас життів?
Як існувати далі ви плануєте в безодні
За парканОм під струмом із дротів?
Чи за роки війни ви ще не зрозуміли
Ви не країна, а "каратєльний отряд",
Чи так перепилися всі там, подуріли,
Що ворогами бачите усіх підряд?
Розкрийте очі, добре придивіться
Ви світу нецікаві стали вже давно
Цивільний світ вас трохи, так, боїться,
Бо... с