Летіли легко, хоч Майдан ридав .. И. З кровю перемішана сльоза .... А Батько сина ще НЕ відпускав .. Й заплакав бог, побачивши загін- Спереду - сотник , молодий, вродливий, І юний хлопчик в касці голубій, И. вчитель літній - сивий-сивий .. І рани їхні вже їм не болять .. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло .. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла ...