Підстав плече – я, втомлена, зіпрусь
Лиш на хвилинку для перепочинку
І щиро стиха в думці помолюсь,
Що маю у житті таку підтримку.Отак ось мовчки вдвох посидимо…
Ти буревію перетнеш дорогу,
Аби мене, бува, не зачепив…
Твоє плече – як пазуха у Бога.Та й що із того, що надворі шал,
Що буря підганяє громовицю,
Що вітер гне дерев тендітний стан?..
Їм те плече лиш маревом насниться.А я от маю… Затишно отак…
А ще – безпечно… грітись твоїм тілом,
Вдихати особливий аромат
І чутися захищеною… Млію…Підстав плече – я, втомлена, зіпрусь
Лиш на хвилинку для перепочинку,
За тебе щиро Богу помолюсь,
Що маю у житті таку підтримку…