БАЛАДА ПРО КОЛЬОРИ
автор Дмитро Воронюк
Я милуюсь різнобарвним світом,
Як моряк землею з корабля.
Мов коханці, жовтії поля
Обіймаються з небесною блакиттю.
Синє море простирає хвилі,
Наче руки, до жовтенького піску.
-Слухай, братику, історію гірку
Про лісів байдужість неозору.
-Не сумуй, блакитная краса,
Вилікую ніжно твої рани
Від брехні солодкої омани,
Вже шумлять мовчазнії ліса.
-Чорний дим, підступний чорний дим
Наші очі й душі застилає,
А за ним вогонь і кров до краю
Увійдуть у кожен мирний дім.
-Сестро, приголуб сумний граніт,
Вже червоне сонце догоряє,
А блакитна зірка ніжно сяє,
Бог не дасть, щоб був кривавим Схід.
Народила ніжна мати сина,
Колискова, мов струмок бринить.
Золото