Ти завжди будеш жити в наших серцях...
Кожен з нас народжується на цьому світі для того, щоб виконати свою місію. І ніхто її достеменно не знає. Отака от вища справедливість, яку посягнути розумом просто неможливо. Коли помирає молода людина, розум відмовляється змиритися, душа бойкотує, а серце продовжує любити...
Бог забирає найкращих: найсвітліших, найдобріших, найсильніших... Мабуть вони потрібні Там більше...
10 березня 2016 року на 26-тому році трагічно обірвалося життя великої людини - Панчука Степана...
Не стало нашого друга...І не тільки нашого...
В тобі завжди було стільки життя, що можна було по хорошому позаздрити... Ти вмів жити, ти, як ніхто інший любив життя і вчив інших йог