Минає все і я минуся,
І теплим леготом я злину,
На дітьми ще раз помолюся,
І в рідний край-на Україну.
Там,приголублю стигле жито,
Умиюсь теплими дощами,
Впаду промінчиком на квіти,
На землю росами й піснями.
Згадаю пісню соловейка,
І запах айстрів, і жоржини,
Побачить рай моє серденько,
В дитинстві стоптані стежини.
Там,стрінуть батько і матуся,
Бабуся,друзі,вся родина,
І душу змучену в розлуці,
Пригорне мати-Україна.
Обійму сад,і луг, і поле,
Чужих і рідних попрощаю,
Живи щасливо, Україно,
А я за обрій відлітаю.5/15/2015
© Copyright: Мария Круль, 2015