Вибачте, що так довго не подавали про себе вісточку. Хотілося поділитися лише гарними новинами, які від нас усі очікують. Та не все так
просто, як здається на перший погляд.
Спочатку нас два місяці обстежували, перепровіряли діагноз, одночасно продовжуючи нас тримати на "хімії". Чекали на донора, дуже відповідальна та довготривала процедура, адже дитині повністю убивають її власний кістковий мозок. Попереду була високодозна "хімія" і , здавалося, ось нарешті все здійсниться, далі –пересадка. Так, слава Богу, донор підійшов, операція пройшла, потрібно радіти... Але ми просимо подальшої Вашої підтримки та молитв.
Адже це"чужерідне тіло" повинне "прижитися" і продовжувати
виконувати вс