ПАУТИНА И ПАУК
Паук плетён меж елей паутину,
Она сверкает радугою солнца,
А в паутину попадает муха
И крыльями отчаянно там бьётся.
Зачем в природе создано всё так?
И паутина блещет на ветвях?
И радужные капельки росы
Застыли, словно счастья мотыльки.
То, что красиво радует наш глаз...
(А чья-то жизнь там в миг оборвалась),
Всё создано в природе не с проста,
От гусеницы и до мотылька...
И паутина разною бывает -
Где энергетика природе позволяет -
Там круг красивый в солнышке играет,
А где пониже - кривизной сияет
Когда в ваш дом приходит негатив -
Работают усердно пауки,
Они кривые петли создают
И негатив мгновенно уберут.
Коль в доме вашем линии кривые,
Знать негатива много накопили,
НАПУТСТВИЕ СЫНУ
Я когда-то учила сына,
Когда очень болела сама,
Что стоять нужно в жизни смело,
Чтоб сломать не смогла волна.
Я когда-то учила сына,
Что друзей нужно нам выбирать,
И не ставить людей на колени
И себя не давать прогибать.
Я когда-то учила сына
Быть мудрее своих врагов,
Быть достойным его учила,
Отвечать за сказанность слов.
Я когда-то учила сына
Сильным быть в потоке судьбы
И вершить все дела красиво
От иллюзий пытаться уйти.
Я когда-то учила сына
Быть смиренным, уметь прощать,
Чтоб врагов, что казалось, были,
Смог в друзей он своих превращать.
Сильным быть и достойным тоже,
Не упасть от нападок судьбы,
Только мудрый и сильный может
Жечь костры, когда ливни густы!
Моё стихотворение "Крылья любви" читает София - Sofia Richter-Herber ! Я в восторге! Послушайте - это волшебно! Спасибо большое, София! Спасибо, Яна, за помощь! Всем звёздного настроения!
Наталия Ненюк
ДЕПУТАТАМ
Стомились наші депутати,
«Канікули» їм треба мати!
А чи вони їх заробили?
Бо, «бідні» статки поновили.
«Канікули» ви заробили?
Які закони мають силу?
Бо Конституція найкраща,
Та чи працює вона, наша?
Перед канікулами вам
Богато ставим запитань –
ВИ ПРОГУЛЯЛИ ТАК БАГАТО,
Що треба все відпрацювати.
Екзамен здати, ЗМО,
ЧИ знаєте ви, що було
За вашу працю у країні?
Що ви зробили для Вкраїни?
Закони ладні ви приймати,
Чи будете ви працювати?
Вас обирали, депутати,
Щоб легше було проживати
Народу нашому в країні,
Але колотить нами й нині!
Шановні наші депутати,
Вас хочу щиро запитати –
Не сором вам за ваші справи?
Сміються з вашої управи
У всьому світі не дарма.
Бо й правда – горе без
ПЛАЧЕ ЧОРНОБИЛЬ
Дощем плаче Земля і Чорнобиль,
Омиваючми бідь і печаль.
Тут нічого сьогодні не зробиш,
Бо минуло пішло в сиву даль...
Плаче вітром далекий Чорнобиль
І земля все вмиває дощем,
Бо за далями молодість ходить
І дитинство літає ключем...
Плаче Небо від болю і жалю
Бо воно теж тоді постраждало,
Бо вітрами розносились грози
І людей скрізь пекучії сльози.
Бо по Небо загроза пішла
І на Землю упала вона.
І Земля застогнала від болю,
Бо не треба такого нам горя.
Скрізь розкидані атома квіти
І рудими стають дерев віти
І вмирає в скорботі земля,
Що ввібрала у себе вона...
Порозкидані люди по світу,
Бо це атому злії привіти,
Заросли всі дороги у зоні
І немає по селах кордонів.
30 років...
ПОЖЕЖНИМ
За старим стилем - день пожежника сьогодні.
(Не пам*ятаю вже, коли ввели)
Але згадати хочу я сьогодні,
Сказати хочу:"Хлопці - ви орли!"
Сказати я спасибі хочу людям,
Які від полум*я боронять нас усюди,
Які ночей бува не досипають,
Щоб мир і щастя панували в краї.
Династія є славних вогнеборців
Моєї крові гарних славних хлопців.
Мій дід династії початок давно дав
У сорокових справу розпочав.
Мій батько, дядько і мої брати,
І на погонах сяють в них зірки.
Багато хто полишив це життя,
Але про них співають у піснях.
Бо врятували світ від атому загрози.
Коли над Прип*яттю стояли страшні грози,
Пішли навіки, наче ті зірки,
Назавжди залишивши нам сліди.
Та молоде коріння підросло
І дерево