Дощем плаче Земля і Чорнобиль,
Омиваючми бідь і печаль.
Тут нічого сьогодні не зробиш,
Бо минуло пішло в сиву даль...
Плаче вітром далекий Чорнобиль
І земля все вмиває дощем,
Бо за далями молодість ходить
І дитинство літає ключем...
Плаче Небо від болю і жалю
Бо воно теж тоді постраждало,
Бо вітрами розносились грози
І людей скрізь пекучії сльози.
Бо по Небо загроза пішла
І на Землю упала вона.
І Земля застогнала від болю,
Бо не треба такого нам горя.
Скрізь розкидані атома квіти
І рудими стають дерев віти
І вмирає в скорботі земля,
Що ввібрала у себе вона...
Порозкидані люди по світу,
Бо це атому злії привіти,
Заросли всі дороги у зоні
І немає по селах кордонів.
30 років... Розкидані люди...
І повернення в зону не буде.
Плаче дощ і голосить душа,
Бо дороги назад нам нема.
І навіки в холодній землі
Ліквідатори перші лягли.
Це вони дарували життя,
Молодими пішли небуття.
Це - вони захистили весь світ,
Млолодий і незірваний цвіт.
Це - вони, що пішли в інший час,
Врятували від смерті всіх нас.
Я вклоняюсь вам, юні хлоп*ята,
Бо життя повернули ви в хати,
Бо зібрались родини до столу
І заплакали очі від болю,
І розірвані долі кричать,
Бо не будемо вас зустрічать...
Ви лиш в пам*яті нашій живі,
Дорогі наші славні сини.
Ви, пробачте, що в вічність пішли,
Що за обрієм ваші сліди,
Що померли у муках і болях,
Бо життя ваше є, наче сполах
Плачу, плачу і серце болить,
Бо ніхто не поверне ту мить,
Коли всі ви були і щасливі.
"Ви пробачте," - кажу на могилі.
Кладу квіти і серце страждає,
Біль і смуток не покидає.
Що сказати? Немає тут слів,
Бо Чорнобиль слова спелив...
Наталія Ненюк 26 квітня 2016 р.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 25