Петро Довгаль

Пішли старі батьки у Вічність І спорожніло обійстя. Хоч і живуть десь діти в місті, Та тут закінчилось життя. Схилилась яблуня старенька, Стікає смуток на поріг... Не вийде з хати рідна ненька, Не візьме яблук на пиріг...