Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 7 мая 2020
Фильтр
Вже понад три роки у селі Радча, що неподалік Івано-Франківська, у місцевого священика зберігається копія чудотворного медальйона, оригінал якого, за переказами, поцілувала Діва Марія. А у радчанській церкві цією святинею зцілюють тих, кому не може допомогти медицина.Історія медальйона починається у 60-х роках минулого століття з іспанського містечка Гарабандал. Саме там, за леґендою, до чотирьох дівчаток — Марі Льолі, Кончити, Якинти та Марі Роуз — з’явилася свята Богородиця. З’яви тривали більше чотирьох років, і під час них Діва Марія освятила своїм поцілунком деякі релігійні предмети, серед яких і був медальйон. Після цього з усіх частин світу, де перебували ці предмети, почали доходити
СЛІДИ НА ПІСКУ (притча)
Як сонечко осяяло світанок,
Мені наснився дивний сон:
Іду я ніби берегом піщаним,
Зі мною поряд мій іде Господь.
На небі миготять життя картини,
І після кожної два ланцюжки
Помітних на піску слідів людини, –
Минулих літ життя мого стежки.
Ось ланцюжок – це стоп моїх відбитки,
А інший від ніг Господа мого.
Але пливуть останнії картинки
Часів найтяжчого життя цього.
Тут озираюсь на сліди і бачу,
Що часто вздовж життєвого шляху
В одному з ланцюжків слідів нестача,
І це в життя годиноньку лиху.
– Казав, мене ніколи не покинеш,
Якщо я буду йти Твоїм шляхом,
Чому ж в найтяжчі у житті хвилини
Мене залишив, щоб не йти удвох?
– Про обіцянку цю я не забувся:
Як горем бу
Як сонечко осяяло світанок,
Мені наснився дивний сон:
Іду я ніби берегом піщаним,
Зі мною поряд мій іде Господь.
На небі миготять життя картини,
І після кожної два ланцюжки
Помітних на піску слідів людини, –
Минулих літ життя мого стежки.
Ось ланцюжок – це стоп моїх відбитки,
А інший від ніг Господа мого.
Але пливуть останнії картинки
Часів найтяжчого життя цього.
Тут озираюсь на сліди і бачу,
Що часто вздовж життєвого шляху
В одному з ланцюжків слідів нестача,
І це в життя годиноньку лиху.
– Казав, мене ніколи не покинеш,
Якщо я буду йти Твоїм шляхом,
Чому ж в найтяжчі у житті хвилини
Мене залишив, щоб не йти удвох?
– Про обіцянку цю я не забувся:
Як горем бу
Сумною стала ця весна,
І ми не в силах щось змінити,
Тебе не стало,бабусю дорога,
А серце так хотіло жити.
Душа спочила....відійшли турботи,
Покинув біль,тривога відлягла.
Нема куди спішить-нема роботи.
А ти без неї не могла.
Минуло все....полинула у вічність,
Не повернеться повсякденна суєта.
Спочивай,вповай на Божу милість,
До другого повернення Христа.
Вогонь життя раптово згас,
Печаль і смуток серце ранить,
Низький уклін,Тобі, від нас
І ВІЧНА ПАМ*ЯТЬ!
І ми не в силах щось змінити,
Тебе не стало,бабусю дорога,
А серце так хотіло жити.
Душа спочила....відійшли турботи,
Покинув біль,тривога відлягла.
Нема куди спішить-нема роботи.
А ти без неї не могла.
Минуло все....полинула у вічність,
Не повернеться повсякденна суєта.
Спочивай,вповай на Божу милість,
До другого повернення Христа.
Вогонь життя раптово згас,
Печаль і смуток серце ранить,
Низький уклін,Тобі, від нас
І ВІЧНА ПАМ*ЯТЬ!
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
277
- natalia shКлифтон
- НАТЯЖНІ СТЕЛІ ТернопільТернопіль
- Oksana Shkira(Patra)Philadelphia
- Ірина МанюкПідгайці
25
- Торты..помощь, советы и заказы202803 подписчика
- Родина, игра на Одноклассниках1402411 подписчиков
- Идеи для дома - Дизайн интерьера2900184 подписчика
- Тут Уют2603280 подписчиков
- ПІДГАЙЦІ, РІДНІ ПІДГАЙЦІ1316 подписчиков