*
Пам’яті Василя Стуса
*
В застінку кам’янім,
У казематі,
Заживо нищений,
розп’ятий
за світло правди,
як Ісус,
син України – СЛОВО-СТУС.
Від світу,
Від людей відтятий,
У правді й істині затятий.
Тамуючи журу і скруху,
Нескорений у силі духу;
Пощади й милості не попросив,
Натомість біль в собі носив.
Прийняв на себе люті кпини
Ненависників України.
Безликих зайд на кров охочих,
Душителів воззвань пророчих.
Пройшовши адові застінки,
Залишив «ПАЛІМПСЕСТ»-сторінки.
У них вся туга і печаль,
Сердечний біль і ревний жаль;
Життя й трагедія країни,
З безсмертним іменем – Вкраїна.
На зло катам і ворогам
Поет звіщає СЛОВО нам
ЖИВЕ від віку і до нині
У долі неньки-України.
(ПРОЦИК Л.М.)
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев