Любов і ненависть як дві сестри ідуть рука об
руку,
Одна має колір крові, інша чорна наче ніч без
зорів,
Одна ллється наче кров по венах, інша сумом
обплітає,
Та, що любов'ю зветься може слово дати,
Та, що на ненависть озветься, озвучить ті слова
співочі,
Любов то вічна віра в світле й безкінечне,
А ненависть, її сеста то рідна,
Вона дає надію безнадійним в краще.
Любов і ненависть навіки разом,
Вони як дві ріки, що творять море,
Вони як два пасма волосся, що плетуть косу,
Вони як дві руки, що ми не скажемо яка є головною,
Бо без обох не мислимо життя свого.
Любов і ненависть, то віра і надія.
Вони немов дві вітки влади,
Що неодмінно просить третю –
Як вічний символ рівно