Минуло 6 років,як в світ я подалась,
залишивши вдома родину,сім"ю,
лише на 2 роки тоді від"їзджала,
не знала,чи зможу здолать чужину.
Усе незнайоме:країна і мова,
усе тут чуже і закони свої...
та,я приживалась,училась,..молилась
змінилось б життя в Україні моїй...
Хотіла я грошей собі заробити,
щоб трохи покращити своє життя,
хотіла хоч трошки дітей я підтримать
й назад повернутись до свого буття...
Та,ні,я не можу вже цього зробити,
бо там,в Україні,мене вже нема,
не хоче наш уряд для нас щось зробити,
щоб ми повернулись до свого житла...
Ми там НЕ ПОТРІБНІ...СТАРІ в свої роки,
роботу не можемо вдома знайти,
на пенсію також(бо ще МОЛОДІ МИ),
в свої-55,ми не можем піти...
То що ж тут р