Сенс заробітчанського життя..
Усе щось пишу я і плачу,
чому судьба моя сумна?
сама не знаю,чом не вдячна,
гроші б я вдома де б взяла?
Так,дуже сумно на чужині
жити далеко від сім"ї,
а ще сумніше у родині,
як нема хліба на столі.
Я тут сумую,я тут плачу.
Чому?Чому? Чому все так?
Але по правді я вам скажу,
що тут зарплата чимала.
Хоч вона важко нам дається,
хоч ми тут все у заперті,
до нас звертаються"синьйора"
і платять гроші не малі.
Важко привикнуть рік і другий
і часто думаєш:ПОРА,
пора вертатись у родину,
бо вже прийшла черга твоя.
Весела їдеш ти додому,
Ну що,рідненькі? Я вже тут!!!
Але,побудеш місяць-другий
й в Італію знов держиш путь.
Бо гроші скоро закінчились,
життя удома дорог