Є ЩЕ ТЕПЛО У ОСЕНІ. (Ніна Погонець)
Прийшла до тебе осене,
Моє вже жито скошене
Кругом чорніє зорана земля,
Вже ліс стоїть замріяно,
Життя моє відміряно
І росами посріблена вже доленька моя.
За обрій сонце котиться,
А вечір в хату проситься
Життя мене несе, мов течія
З бурхливими потоками,
З життевими уроками
До берега крутого вже не пристану я.
Пливу в відкрите море,
Щоб утопити горе
Та на плаву чи втримаюся я?
Вже ноша чималенька
Щемить - болить серденько
Куди ж поділась молодість моя?
Літа мої далекії
Летять в небі лелеками
Та все тепер від мене
Та все за ту межу,
Стою, як серед поля
Така у мене доля
Є ще тепло у осені, яким я дорожу.