СПІШУ ДО ОТЧОГО ПОРОГУ
Спішу туди, де рідна хата,
Де соловей гніздечко в’є
І терпко пахне хміль та м’ята,
Бо все тут рідне, все моє.
Бо там срібляться в травах роси,
В полях колосяться хліба.
В ставку щоранку миє коси
Стара та згорблена верба.
А на тоненькій павутинці
Колише вітер павучка.
І сонце в золотій хустинці
Цяткує променем жучка.
Там волохатий джмелик лапки
Купає в пахощах бузку.
А верболіз скидає шапку,
Коли заходить у ріку.
Квітує цвітом яблуневим
Батьківський сад наш навесні.
І в вишиванці синє небо
Щораз всміхається мені.
…Присіла хата низько-низько,
Біліє груша у саду.
І хтось жене на пасовисько
Без мене пасти череду.
«Благослови, Господь, в дорогу», –
Я Богу т