Невдовзі мальви зацвітуть край хати –
Як ніжний спомин серця і душі,
Що висівала, доглядала мати
І пестили краплинками дощі.
В них погляд теплий, наче мама стиха
З любов'ю заглядає у вікно.
Так б'ється серденько і щастям диха.
Прекрасне, що було, у згадках ожило.
Згадалась мама, її теплі руки,
Вся ніжність, що горнула під крило.
Тулились до бабусеньки онуки,
Коли на літо приїжджали у село.
Ловили днів казкових світлі миті,
Які ховали в скриньку про запас.
Були промінням доброти залиті.
Найкращим був цей неповторний час.
Луги квітучі, запах сінокосів,
Віночки з свіжих квітів польових
І ноги в травах росянистих босі,
Й відеречко суничок лісових.
Немов смола, черешні біля тину,
Що солоди