Пролетели годы безвозвратно Изменив и мысли и черты Но Татьянин день мы помним свято Не забыть нам светлые мечты... Годы юности, каникул день счастливый Не забыть нам первую любовь Первое "люблю", тот взгляд любимый
Уже майнуло скiльки рокiв Як я не чула рiдну мову Але я памъятаю досi Цiеi пiсьни кожне слово: «Скiльки раз iмла вечiрня маяла крильми Скiльки раз берiзка вiрна виглядала з тьми Ти ж десь довго забарилась, не вернулась в дiм Так берiзкою й лишилась в спогадi моiм…» Пiсня ця, як обоiй синiй Як кохання свiт, Як рiдноi Батькiвщини Вiчний ЗАПОВIТ…