Предыдущая публикация
Уже майнуло скiльки рокiв
Як я не чула рiдну мову
Але я памъятаю досi
Цiеi пiсьни кожне слово:
«Скiльки раз iмла вечiрня маяла крильми
Скiльки раз берiзка вiрна виглядала з тьми
Ти ж десь довго забарилась, не вернулась в дiм
Так берiзкою й лишилась в спогадi моiм…»
Пiсня ця, як обоiй синiй
Як кохання свiт,
Як рiдноi Батькiвщини
Вiчний ЗАПОВIТ…
Следующая публикация
Нет комментариев