Коли закінчиться війна, Я розцілую всі ікони. Присяду в хаті край вікна І буду чуть церковні дзвони. І буду гладити лице. Сльоза покотиться — піймаю. І кожен клаптик чебрецем В душі своїй повистеляю. І я наплачусь досхочу. Сльозами вмию всі могили. Зварю відвар із перстачу І вип’ю келишок для сили. І вип’ю другий, щоб від ран Не залишилося і сліду. Наллю наливки повний збан І понесу її сусіду. Ми будемо удвох мовчать. Хміліти разом й тверезіти. Ми будем пошепки кричать І в небо кидать жовті квіти. І сині айстри розцвітуть На полі битви під Херсоном. Червоні маки проростуть Під Києвом над збитим дроном. Коли закінчиться... Коли... Усі говорять, що нескоро. Але готую я столи І промовляю