Безнаказанная трусость. Последствия генеральской трусости ..Почти 200 тысяч героически оборонявших город солдат и матросов были обречены на смерть и плен. Больше читайте здесь: Героическая оборона Севастополя ТРУСЛИВОЕ бегство большевистского командованияОборона Севастополя (30 жовтня 1941 — 4 липня 1942) — бойові дії між німецько-румунськими та радянськими військами за місто Севастополь під час Другої світової війни.Операція «Штерфанг» (нім. Störfang — Лов осетра) — наступальна операція німецьких військ у червні-липні 1942 року з метою захопленняСевастополя. Моряки и пехотинцы продолжали защищать Севастополь после того, как город тайно покинули их командиры В конце июня 1942 г. высшее командование прекрасно осознавало, что город уже не удастся удержать. Но вместо того, чтобы попытаться эвакуировать войска, военачальники спасали свои шкуры. 30 июня в 9.00 адмирал Филипп Октябрьский послал на имя народного комиссара Военно-морского флота Николая Кузнецова и командующего Северокавказским направлением Семёна Будённого телеграмму следующего содержания: «Противник прорвался с северной стороны на Корабельную сторону. Боевые действия протекали в характере уличных боёв. Оставшиеся войска дрогнули, хотя большинство продолжает героически драться. Противник усилил нажим авиацией, танками. Учитывая сильное снижение огневой мощи, в таком положении мы продержимся максимум 2--3 дня. Исходя из такой конкретной обстановки, прошу Вас разрешить мне в ночь с 30 июня на 1 июля вывезти самолётами 200--500 человек ответственных работников, командиров на Кавказ, а также, если удастся, самому покинуть Севастополь, оставив здесь своего заместителя генерал-майора Петрова». Дрогнувшие, со слов адмирала, войска, после его эвакуации, ещё двенадцать дней сражались за город. Получив добро из Москвы, Октябрьский объявил об эвакуации. Для организации отъезда верхушки даже создали парашютную группу особого назначения ВВС Черноморского флота.Дізнавшись про наміри командування залишити розташування військ, скупчені на аеродромі воїни зчинили галас, стали безладно стріляти в повітря. Однак їм збрехали, що командування відлітає, аби організувати евакуацію захисників Севастополя.[ У підсумку близько 700 осіб начальницького складу були вивезені підводними човнами. Ще близько тисячі змогли піти на легких плавзасобах Чорноморського флоту. Залишки Приморської армії, кинуті вищим командуванням напризволяще, відійшли на мис Херсонес, де чинили опір ще 3 дні, а окремі підрозділи оборонялися до 13 липня. Німецький генерал Курт Тіппельскірх заявив про захоплення на мисі Херсонес 100 тис. полонених, 622 гармат, 26 танків і 141 літаків За взяття Севастополя командувач 11-ю армією Е. фон Манштейн отримав звання фельдмаршала, а весь особовий склад армії — спеціальний нарукавний знак «Кримський щит». 3 липня 1942 Радінформбюро повідомило про втрату Севастополя:У радянсько-німецьку війну віце-адмірал Октябрський П. С. — один із керівників оборони Одеси і Севастополя. Будучи командувачем Чорноморським флотом, одночасно з 7 листопада 1941 по 30 червня 1942 року був командувачем Севастопольським оборонним районом. У період оборони Одеси флот під командуванням П. С. Октябрського забезпечував морські перевезення бойової техніки та особового складу до обложеного міста, а на заключному етапі оборони евакуацію людей, техніки, підприємств. Брав участь у підготовці та здійсненні сумнозвісної Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941—1942 років, що завершилася повним розгромом червоного десанту (загальні втрати становили понад 300 тис. осіб, включаючи близько 170 тисяч полонених). Керував обороною Севастополя в 1941—1942 роках. Усупереч морським традиціям, Октябрський кинув напризволяще війська, евакуювавшись із групою начальницького складу та партійних працівників на Кавказ.!!!!!!!!!!!!!!!!] Німецький генерал Курт Тіппельскірх заявив про захоплення на мисі Херсонес 100 тис. полонених, 622 гармат, 26 танків і 141 літаків[2][3], проте за радянськими архівними даними кількість поло...