Професія що межує з ризиком і небезпекою, потребує точності, виваженості та сміливості. Автор: Володимир Кухарський Вони були створені, щоб кувати перемогу у війнах. Їм під силу будь-яке завдання. Вони знають, що таке ризик і як підкорити землю, воду і вогонь. Та головним своїм призначенням військові інженери вважають допомогу людям у мирний час. Інженерні війська з'явилися не відразу з виникненням армій. У війнах Древньої Греції, Риму, Карфагену до виконання інженерних робіт спочатку залучали рабів, воїнів, а пізніше спеціально підготовлені загони, подібні тим, які в подальшому стали називатися саперними. У стародавньому ассирійському війську були спеціальні «землекопні загони», які прокладали дороги, наводили мости, споруджували табори та штучні насипи, робили підкопи. У давньоруських літописах часто згадується будівництво міст, які за потреби ставали неприступним фортецями. У будь-який момент населення було готове до оборони і захисту. У Середні віки суттєві інженерні нововведення запровадили козаки. Вони вдало використовували природний рельєф, знали, що таке маскування, а за допомогою звичайних возів швидко створювали добре укріплену позицію. Такий творчий підхід давав перевагу над ворогом. І через 400 років козацькі винаходи не втратили своєї актуальності. Під час Великої Вітчизняної бліндажі і окопи врятували тисячі життів. До того ж жодна бойова операція не проводилась без участі військових інженерів. За роки Великої Вітчизняної війни саперами було встановлено понад 70 мільйонів мін, знищено та виведено з ладу близько 10 тисяч одиниць техніки супротивника. У 43-му військовий кореспондент Ілля Еренбург писав: «Є солдати, про подвиги яких мало говорять. Їх мужність позбавлена блиску. Їх відвага носить захисний колір. Сапери - це солдати-трудівники. Це чорнороби війни». За мужність та героїзм, проявлені в роки війни, 642 воїни інженерних військ були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.У повоєнний час досвід військових інженерів став у пригоді, коли відбудовувались міста і села. Вони відновлювали дороги і мости, налагоджували електро- та водопостачання. А ще очистили сотні колгоспних ланів від мін та снарядів. Пізніше вони перші прийшли на допомогу під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Коли Радянський Союз вплутався у Афганську кампанію, основний тягар цього протистояння ліг на плечі військових саперів. Гірські серпантини були нашпиговані вибухонебезпечними предметами. Пересування такими шляхами перетворювалось на "мінну війну". Із її специфікою сапери знайомилися одразу ж на місці.