«Вербицький для нас є не тільки музикантом, а також символом нашого національного відродження», - так висловлювався один з найавторитетніших західноукраїнських композиторів Станіслав Людкевич. Композиторська діяльність Вербицького органічно влилась в загальний процес становлення і розвитку української музичної культури. В ній поєдналися західноєвропейські та національні риси. Таким чином, священик і митець Михайло Вербицький - зачинатель професійної музики в Галичині - став одним із фундаторів національної композиторської школи України. Його духовні твори звучать у храмах усіх конфесій (навіть УПЦ МП). СПИСОК ТВОРІВ ВЕРБИЦЬКОГО Церковні хори: "Літур­гія для мішаного хору" (1847), варіант для чоловічого хору (1865) „Ангел вопіяше“ „Буди ім'я Господнє“ „Ми­лость мира“ „Тебе поєм“ „Отче наш“ — для мішаного хору (надрук. у зб.: Партитура співів церковних і світських. — Перемишль, 1882) „Віч­ная пам'ять“ „Господи, помилуй“ — для чоловічого хору (надрук. у зб.: Похоронні пісні. — Л., 1912) „Єдин Свят — хваліте!“ — для мішаного хору (надруковано у зб.: Охримович і. Літургійні пісні. — Л., 1927) „Христос воскрес“ (т. зв. „Велике“, надруковано у зб.: Пісні церковні — Л., 1894) „Тебе поєм“ „Христос воскрес“ — для чоловічого хору. Оперети, водевілі, мелодрами, музика до іс­торичних п'єс: «Верховинці», лібр. М. Устияновича за п'єсою Й. Коженьовського «Karpaccy gorale» у 2-х діях «Козак і охотник», переробка І. Вітошинського п'єси А. Коцебу «Kozak und Freiwilliges» «Жовнір-чарівник», за водевілем і. Котляревського «Москаль-чарівник», в 1-й дії «Запропащений ко­тик», в 1-й дії «Гриць Мазниця», переробка І. На­умовича комедії Ж. Б. Мольєра «Georg Danden» «Проциха, або Поллета часом придасться», комедіо-опера у 3-х діях, переробка Ю. Желехівського з польс. п'єси і. Танського «Plotka sie czasem przyda» (всі 1849) «Підгіряни», лібр. І. Гушалевича, в 3-х діях (1864, надруковано фортепіано переклад В. Матюка, 1877) «Школяр на мандрівці», переробка В. Лозинським (Лозовським) польс. п'єси «Przybleda» («Приблуда») «Галя», переробка В. Лозинським (Лозовським) франц. п'єси «Ketty», в 2-х діях «В людях ангел не жона, вдома з мужом сатана», переробка з франц., в 3-х діях «13-й жених, або Мрії перед весіллям», переробка з нім., в 1-й дії «Не до любви» («Не до любові»), лібр. К. Шапова- ла, в 2-х діях «Буанаротті, або застиджена за­висть», комедіо-драма Г. Якимовича в 3-х діях «Федько Острожський», п'єса 0. Огоновського в 5-й діях «Настя», драма В. Ільницького, в 1-й дії (всі 1866) «Сільські пленіпотенти», лібр. І. Гушале­вича, в 3-х діях (1867—69, прем'єра 1879) «От то­бі і скарб», п'єса Г. Квітки-Основ'яненка, в 1-й дії (1867) «Чорноморський побит на Кубані», п'єса Я. Кухаренка, в 3-х діях (1867) «Рожа», переробка з франц., в 1-й дії «І гроші нінащо, як розум ледащо», переробка з франц. (1867) «Простачка», в 1-й дії (1870) «Вузькі черевики», переробка з франц. А. Стечинського, в 1-й дії (1867—69)* Симфонії-увертюри: Ре мажор (№ 1), вступ до «Вер­ховинців» (1848—50) Соль мажор До мажор — Ля мінор — До мажор (1848—50, копія під заголовком «Симфонія II») Ля мінор — Мі мінор — Ля мажор (1848—50, III А) Сі-бемоль мажор — Соль мажор (1863, № 4) Мі мінор — Соль мажор (1865, № 5) Соль мінор — Mi-бемоль мажор [1865, копія під заголовком «VI симфонія» опубл. за ред. Д. Січинського у видавництві «Станіславського Бояна», 1905] Фа мінор — Фа ма­жор (1865, в автографі назв. «Симфонія VI) Ля мі­нор — Ля мажор (1865, № 7) Увертюри до оперет „Не до любові“ (1866), „Чорноморський побит“ (1867), „Простачка“ (1870) Полонези Мі мажор, До мажор (1849, антракт до „Верховинців“), варі­ації, марші, вальси. Чоловічі хори a cappella на сл. В. Шашкевича — „Заспів“ („Ой ви, мої співа­ночки“, опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник. — Л., 1882, Кобзар. — Л» 1885) «Лілея-воля» «На пароході» «Прощанє» («Квіти мої веснянії», опубл. там само) «Сиві очі» (опубл. у перекладен­ні на міш. хор у зб.: Боян. — Л., 1884, Кобзар) «Бувало, а нині» («Малим бувало я сідаю», авто­граф, 1869) «Думка» («Ой зазуле, зазуленько», опубл. у зб.: Вербицький М. Чотириголосник) «Жаль» («Коб мої рани знали», опубл. у названих зб.: Боян, Кобзар) «Нинішня пісня» (опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник) «Цвітка молить» («Раз мотилька голубила», опубл. у зб.: Кобзар) «Сльози» («У зеленім бірку соловій заводить») «Весна» на сл. І. Гушалевича — «Вдовець» («Возь­му я си сопілоньку», опубл. у зб.: Кобзар) «До зо­рі» (там само) «Згадка» (там само) «Куди ти пли­веш» «Похорони» «Хто за нами, Бог за ним» жовнірський цикл: 1-а ч. — «Бувай здорова» («Ах, вже остання хвиля розлуки») 2-а ч. — «Бог мило­сердний» 3-я ч. — «Битва» 4-а ч. — «По битві» («Все утихло») на сл. інших авторів — «На поги­бель» («Дай, дівчино нам шампана» (на сл. В. Сте­бельського, автограф 1869, опубл. у зб.: Вербиць­кий М. Чотиригласник) «Поклін» («Гей на горі на високій», на сл. Ю. Федьковича, 1866, опубліковано у зб.: Боян) «Ще не вмерла Україна» (на сл. П. Чубинського, опубл. у зб.: Кобзар) «Завіщанє» («Запо­віт», на сл. Т. Шевченка, для подвійного хору, со­ло і супр. орк., 1868, опубл. у Львові 1877 із супроводом фортепіано) Солоспіви, вокальні ансамблі «Плач вдовиці», на сл. Ант. Лужецького, з супроводом фортепіано (опубл.: Плач вдовиці. — Перемишль, 1853, авторство сумнівне) «Отдайте мі покой душі» «Погулянка» («Ой дана, моя дана») «Щасливий супруг» (всі 3 із супроводом гіта­ри, автографи у рукоп. зб.: Quitarre, № 16) «Не чужого ми бажаєм», сл. В. Шашкевича, дует для тенора й баритона із супроводом фортепіано.