КОЖЕН ДЕНЬ ПАМ'ЯТАЙМО ГЕРОЇВ

Небесна Сотня відлетіла,
І вже позаду страшні всі ці дні.
Та так душа в мене ще не боліла,
Як за людьми,що в сотню увійшли.
Здавалося, що їм ще жити й жити.
Що все іще попереду у них.
Та нам прийшлось всю Сотню хоронити -
Хоробрих воїнів, відважних, молодих.
О, Боже, біль не втамувати.
І, мабуть, буде кровоточить до кінця життя.
Можливо, ми й могли щось поміняти,
Але цих страшних днів немає вороття.
Мабуть, за них усе давно рішили,
І рішення прийняли в небесах.
Мабуть, їм від народження судилось
В Небесну Сотню вишикуватись вряд.
Тож, українці, пам'ятаймо завжди,
Що Сотня полягла за нас!
Бо груди свої підставляли кулям,
Коли ми мирно грілися в хатах.
Тепер зробім усе, що в нашій силі,
Щоб жертви не були всі задарма.
Бо прийде час постати перед ними
І відповідь давать для них і Господа.