Предыдущая публикация
Мамо, мамо, постаріла пташко,
Чепурушко стомлена моя!
Ти зітхаєш боляче і тяжко,
Що сивіє дівчинка твоя.
Рій років на палицю обперся,
Став крутим зачовганий поріг...
Знаю, знаю, плаче в тебе серце,
Що мій шлях з невдачами побіг.
Не спіши печалі колисати,
Щастя і мене наздожене!
Я щодня спішу - біжу до хати,
Де любов підтримує мене.
Бо ідуть усі шляхи до тебе,
Де горить калачик на вікні
І ще тепле золото на небі
Тане у рожевому вогні.
АВТОР: ЛЮДМИЛА ЮФЕРОВА,


Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 2