Друзями не народжуються.

Ними колись стають.
А коли стрінуться долі,
разом дорогами йдуть.
Ділять на двох хлібину
і виручають в біді.
Плечі підставлять і спину,
і проведуть по воді.
Друзі тебе почують
навіть, коли ти німий.
В хаті твоїй заночують,
коли твій вечір сумний.
Ранок зустрінуть у полі
і прокладуть борону.
Друзі - це різні дві долі,
з"єднані в стежку одну.
Друг пізнається у радості.
В час, коли ти на коні.
В нього не буде заздрості,
очі не стануть сумні.
Він порадіє з тобою
і прибіжить на чай.
А коли буде далеко,
то прилетить, зустрічай.
Г.Потопляк.