А жінка буває на осінь так схожа, то тиха й привітна, а то - непогожа.

То скроні сльозою, то сонцем засвітить,то прагне зими, то вертається в літо.
А жінка, як осінь, плодами багата: На ніжність, добро, материнство і святість.
Як вересень тихий, зігріє душею, не страшно морозу чекати із нею.
А жінка буває тривожна, як осінь.То дихає вітром, то ласки попросить.
То болю завдасть, то вигоїть рани, листочком у світ полетить за коханим.
А осінь в природі - це завше, як диво.Так само і жінка: буває вродлива,
Буває примхлива, буває зрадлива, нехай тільки кожна з них буде щаслива! Любов Косило