Я дякую тобi,мiй Боже,-за те що дав i дати ти не змiг...

за доленьку нi з ким не схожу...за щастя пройдених дорiг.Я дякую тобi за вiру,що я не втратила в людей,i за любов i за надiю,за кожну мить,за кожен день.За те,що був завжди зi мною...за те що вiв ти по життi своею божою рукою...i впасти в бруд не дав менi...Я дякую тобi за сонце...за дощ холодний i вiтри...за променi в моiм вiконцi...за радiсть i моi жалi...за те,що я не надломилась...за те,що вiрила тобi...за те,що я тобi молилась i ти не вiдмовляв менi...за щастя й радiсть материнства...за друзiв,рiдних...за людей...за юнiсть i мое дитинство i за батькiв i за дiтей...Тобi сьогоднi я молюся:що маю дiм,що е сiм'я...за те,що плачу i смiюся i в свiтi не згубилась я ...в життi ти дав менi не мало...та чим вiддячити тобi,-за щастя те,що я дiстала...за все,що ти послав менi...Тобi сьогоднi я молюся i припадаю до землi...i обiцяю,як зiгнуся...то лиш в поклонi я...Тобi...