Знайди часок, поїдь у поле, Де мак зацвів, червоний мак. Поглянь, як радісно довкола, Цвіте червоно, гарно як! Як у дитинстві ляж на спину Поміж червоних маківок. У небо глянь хоч на хвилину, Де стільки простору й пташок. Де стільки радості і співу, І щастя стільки, і краси. Запам’ятай цю мить щасливу І у душі своїй неси. І на квітки поглянь пильніше, І напиши про них вірша. Це ж наше рідне — найрідніше, І українська в нім душа. Яка чарівність в дивних квітах, Тендітність, ніжність пелюсток! Вогніють рясно поміж жита Червоні голови квіток. Надія Красоткіна

Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Мак як символ пам'яті в Україні. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін.

"Маковійська квітка" - символ миру і добра. 14 серпня Православна церква відзначає свято Маковія (Маковея) на честь іудейських мучеників – семи братів Маккавеїв, яких їхня мати Соломія благословила на мученицьку смерть за християнську віру. Однак воно закорінене ще в прадавніх часах арійської культури і збігається з початком сівби озимини та освяченням насіння. Ще задовго до прийняття християнства у цей час відбувалося дитяче та дівоче свято, на честь якого збирали квіти і городину. Вода цього дня у річках і криницях вважається цілющою, тому біля них проводилися різні обряди, а хворі шукали у воді зцілення.

Свято ще називають перший, мокрий або медовий Спас. Цього дня у церквах святять воду, квіти, мак. Потім їх кладуть за образи і там зберігають до весни; ними прикрашають хрест і свічки - трійці на Йордань. Перед Маковієм дівчата збиралися гуртами й плели вінки з барвінку та різних садових квітів і лише частково з польових та лісових: кудрявців, любистку, чорнобривців, волошок, м’яти, рути, шавлії, чебрецю, роман - зілля тощо. З глибин тисячоліть дійшов до нас і чудовий витвір краси й вшанування дарів природи – «маковійська квітка», що добирається не з випадкових рослин, а кожна має особливе значення. Так, любисток – символ любові і злагоди; васильки – символ краси і добробуту; материнка (лісова) – емблема материнської любові та здоров’я; ласкавиці – символ дружби й єднання; рута – свідчення туги, гіркоти і втрати. Матері ще вдосвіта будили своїх дітей; дорослі дівчата збирали та складали велику «маковійську квітку», а малі діти самі собі робили невеличкі букетики – «маковійчики».Мати обплітала зверху пучечки намистом, зв’язувала червоною новенькою стрічкою, обвивала рушничком і давала доні з такими словами: «На, доню, квітку цю, щоб ти була така гарна, багата й пригожа, як ця квітка; щоб тебе хлопці любили, як люблять люди квітку...». Господиня збирала городину: насамперед, мак, окремо у хусточку клала одну - дві цибулини, часничини, дві - три морквини, бурячок, пару картоплин, два - три стручки квасолі, корінчик петрушки. Вибираючи кращі голівки маку, вона промовляла: «Щоб діти росли, щоб молодь щасливо одружувалася, щоб бджоли роїлися, щоб кури неслись, щоб усі здорові були». Після Служби Божої всі виходили у двір і ставали навколо церкви, розкладали на хустинах перед собою городину, а в руках тримали духмяні букети. Цікаво й урочисто виглядало освячення квітів та овочів, мов на Великдень, а дітей було, «як маку». По всій Україні на свято також готувалася ритуальна «маковійська страва» – печені коржі, ламані на дрібні шматочки, перемішані з розтертим маком і залиті медовою водою - ситою. #музыка