Степан ГАЛЯБАРДА
РУШНИКИ
Ще із дитинства запам'яталось,
Хоч здаленіли уже роки:
Край столу мати все вишивала —
Хрестик до хрестика — рушники.
Над фотокарточками родини,
Над образами і над дверми
Вони летіли, як білі птиці
Із диво—вишитими крильми.
Як за водою, літа минають
І не вертають оті роки.
Із рук у мами вже не злітають
Ті білі лебеді-рушники...
Та раптом спогад, мов крига, скресне,
Коли погляну, що над дверми
Летять, летять же у вічність птиці
Із диво-вишитими крильми.
Ольга ГОЛОДЮК
с. Матвіївці Шумського району
РУШНИКИ
Подивись, як цвітуть
Рушники, наче квіти весняні.
Людям радість несуть
Кольори ті жаркі, полум’яні.
А буває: журба
Відгукнеться хрестом почорнілим.
Вишивалась судьба —
І стривожене серце бриніло.
Рушники, рушники...
Та краса мої очі милує.
Хоч минають роки,
А народ береже їх, шанує.
#музыка
Комментарии 15
м. Тернопіль
ВИШИВАНИЙ РУШНИК
Мережила мама вишиваний рушник,
Щоб в нашій оселі міцніла любов
І рід український у безвість не зник,
Як сонце свободи зійде з—під оков.
Їй снилися часто сибірські морози
І голод нестерпний, байдужа тайга.
Втирала руками розпачливо сльози,
А в серці трималась надії жага.
Вишиваний рушник — то мамина радість,
На рани душевні найкращий бальзам.
Я неба її особливу поважність
І дітям й онукам своїм передам.
Червоні і чорні нитки у матусі
Та голка вертка в працьовитих руках.
Живе Україна в постійному русі.
Зросте Україна у святих рушниках.
РУШНИКИ
Вишивала мати рушники
Золотими, синіми нитками.
Ткались візерунки з-під руки,
І нитки снувалися з думками.
«А вже першу пару рушників —
Кольори квітують небесами —
Вивішу, мов пару голубків,
У світлиці я над образами.
А вже другу пару рушників,
Де любов дитинна й суму гами,
Вивішу, мов символи вінків,
Над портретом вашим, тату й мамо.
А вже третю пару рушників —
України в них краса-окраса —
Вивішу, як дяку од віків,
На портрет великого Тараса».
Вишивала мати рушники
Золотими, синіми нитками,
Ткались візерунки з-під руки
І нитки снувалися з думками...
м. Шепетівка Хмельницької області
РУШНИКИ ВИШИВАНІ
Рушники вишивані прикрашають оселі,
В їх мереживі славним традиціям жить,
Їх, немов оберіг, ми закоханим стелим,
Щоб уміли любов'ю навік дорожить.
На таких рушниках перетнулися долі
І ранкові шляхи, де зустрілися ми,
На таких рушниках — коровай до застолля,
Бо від них — ні вітрів, ні цілунків зими.
Рушники вишивані з Подільського краю...
Тут вплелися жита і квітучі сади,
І пташині гаї, і пісні водограю.
З рушником таким дужий усяк, молодий!
У привітних хатах, в сокровенних куточках,
Так красуються витвори лагідних рук,
Зводять теплим шитвом мальовничі місточки,
Захищають від чвар, боронять від розлук.
Рушники вишивані дарують нам свято,
І буяють хлі...ЕщёАндрій КОНИК
м. Шепетівка Хмельницької області
РУШНИКИ ВИШИВАНІ
Рушники вишивані прикрашають оселі,
В їх мереживі славним традиціям жить,
Їх, немов оберіг, ми закоханим стелим,
Щоб уміли любов'ю навік дорожить.
На таких рушниках перетнулися долі
І ранкові шляхи, де зустрілися ми,
На таких рушниках — коровай до застолля,
Бо від них — ні вітрів, ні цілунків зими.
Рушники вишивані з Подільського краю...
Тут вплелися жита і квітучі сади,
І пташині гаї, і пісні водограю.
З рушником таким дужий усяк, молодий!
У привітних хатах, в сокровенних куточках,
Так красуються витвори лагідних рук,
Зводять теплим шитвом мальовничі місточки,
Захищають від чвар, боронять від розлук.
Рушники вишивані дарують нам свято,
І буяють хліба у праотчім краю,
Знову стукають в дім диво-весни крилаті,
Як під вишитим дивом родинним стою.
РУШНИКИ
Цим рушникам вже літ і літ!
Моя їх мама вишивала,
Щоб став добрішим білий світ,
У кожен хрестик серце вклала.
З тих давніх пір до цих часів
Вони цвітуть над образами.
Відбиті в маминій сльозі,
І скроплені її сльозами.
Бувало всього на віку —
І сірі дні, і дні погожі...
Зозуля кликала: ку-ку!
І буйно квітли пишні рожі.
Сумне й веселе вишиття,
Літа печальні — нитка чорна...
І мамине усе життя
На рушниках читати можна.
УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК
Нам треба вишити рушник,
Рушник любові та єднання.
Вплетімо пісню, а не крик
У це народне вишивання.
Нам треба вишити рушник,
Де кожна ниточка квітчаста,
Щоб кожен з нас до правди звик,
Повірив, що зустріне щастя.
Щоб розбрат вже навіки зник,
Загоїлись минулі рани —
Нехай простелиться рушник
На вулиці і всі майдани.
Хай кожен ниточку вплете,
Не поспішаючи, поволі,
В це вишивання золоте,
Як в день новий своєї долі.
Український рушник —
З ним в дорогу рушай.
Український рушник —
Це найкраща з прикрaс.
Український рушник,
Як вкраїнська душа —
Хай вітає усіх,
Хай згуртовує нас.
МАМИНІ РУШНИКИ
Аж очі розбігаються
від яскравих маминих рушників...
За вікном — сіре прядиво осені,
На стіні гойдається тіней клубок,
А в саду через падолисту гобелен
Пробиваються пагони кольору Землі,
І тонкі, наче голки...
Мати біля вікна:
— Сину, заволочи нитку.
А то щось не бачу.
— Нащо вам очі томити, мамо?
— Невишитий рушник не птах...
Ненька вкололась голкою,
Нитка, мов кров, потекла.
— Я ж вам казав, мамо...
Мати пісню на це завела,
Тамуючи біль у серці.
Лише тепер зрозумів —
Вишиваючи нитками,
Мати йшла стежками своєї долі!
МАМИН РУШНИК
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю...
А. МАЛИШКО
Тихий сум із усмішкою мами
бачу я на старім рушничку,
на якому дрібними хрестами
вона вишила долю гірку.
Коли мати його вишивала,
то сама ще, мов ружа, цвіла,
а коли господинею стала,
коли паску святити несла,
накривала ним кошик святковий,
щоб запав із її вишиттям
в мою душу цей світ рушниковий
незгасимим святим почуттям.
Ті ж самі на нім квіти і взори,
кущ калини, веселі пташки,
хоч ключем за невидимі гори
відлетіли нестримні роки.
Скільки в світі себе пам'ятаю,
грію душу отим вишиттям,
що його, мов клейнод, зберігаю
і за жодні скарби не віддам.
Подивись, як цвітуть
Рушники, наче квіти весняні.
Людям радість несуть
Кольори ті жаркі, полум’яні.
А буває: журба
Відгукнеться хрестом почорнілим.
Вишивалась судьба —
І стривожене серце бриніло.
Рушники, рушники...
Та краса мої очі милує.
Хоч минають роки,
А народ береже їх, шанує.
У деяких регіонах України рушник має юридичну силу (пов’язавши руки ще під час заручин, утворювалася повноцінна пара, хоча ні наречений, ні наречена не давали обітниць до шлюбу).
Та весільному рушнику приписують і магічно-сакральну дію, тому недаремно вважають, що він має велике значення для подальшої долі подружжя. Тому дуже багато прикмет пов’язують саме з цим весільним атрибутом.
Навіть зараз, беручись за вишиття, вишивальниця примовляє: «Вишиваю рушник – вишиваю долю». Тому до вибору орнаменту рушника потрібно відносилися дуже уважно, адже візерунків існує безліч, і усі вони щось символізують.
Напередодні варто створити малюнок майбутнього рушника. Вишивати необхідно лише той, який справді припав до душі: його символізм буде найглибшим.
Якщо у скрині зберігся рушник прабабусі, яка пр...Ещё«Вишивати рушник – вишивати долю»
У деяких регіонах України рушник має юридичну силу (пов’язавши руки ще під час заручин, утворювалася повноцінна пара, хоча ні наречений, ні наречена не давали обітниць до шлюбу).
Та весільному рушнику приписують і магічно-сакральну дію, тому недаремно вважають, що він має велике значення для подальшої долі подружжя. Тому дуже багато прикмет пов’язують саме з цим весільним атрибутом.
Навіть зараз, беручись за вишиття, вишивальниця примовляє: «Вишиваю рушник – вишиваю долю». Тому до вибору орнаменту рушника потрібно відносилися дуже уважно, адже візерунків існує безліч, і усі вони щось символізують.
Напередодні варто створити малюнок майбутнього рушника. Вишивати необхідно лише той, який справді припав до душі: його символізм буде найглибшим.
Якщо у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила довге щасливе подружнє життя, його можна взяти за зразок. У випадку дуже щасливого сімейного життя у спадок передають тільки візерунок, а рушник вишивають новий.
Першим вишивають правий кінець рушника: це «чоловіча» сторона, яка має енергетичний заряд "плюс". Відповідно протилежний кінець рушника – жіночий, вишивається останнім і носить знак "мінус".
Найчастіше на весільних рушниках зображають «дерево життя», яке символізує нескінченність роду, символ міцної сім'ї і побажання щасливого сімейного життя. Популярним візерунком є пара вишитих голубів, що символізує міцну любов. В основі орнаментів лежить хрест, який виступає символічним відображенням сонця, добра, щастя і світла.На весільних рушниках часто вишивають рослини: виноград, що символізує багате життя і плодючість; калину – символ жіночого здоров'я і краси, подружньої вірності і довголіття; дуб, який виступає уособленням чоловічої енергії і сили багатство і плодючість; мак - символ благополуччя і продовження роду. Символом жіночої краси, чистоти і невинності виступає зображення лілії, а її бутон з листям символізує появу нової подружньої пари. Справжню, щиру любов висловлює зображення троянди. Вінки з квітів символізують життєвий шлях.
Крім голубів на весільних рушниках може зображуватися ластівка (міцне сімейне господарство), жар-птиця або павич (сімейне щастя). Вишита на рушнику корона виступає символом благословіння Бога.