Бандурист, бандурник, бандурщик — музикант, що грає на бандурі.

Сліпі бандуристи, що жили та працювали в сільському середовищі в минулому називалися кобзарями. Мистецтво бандуристів складалося впродовж тривалого часу. Перша згадка про вживання терміну «бандурист» відноситься до польського літопису 1441 р. Там згадано, що в польського короля Сіґісмунта ІІІ був придворний бандурист Тарашко, українського походження, що також грав із королем у шахи. Крім кобзарів існували придворні бандуристи. У XX столітті мистецтво бандуристів перейшло в міське оточення. Створено курси, ансамблі. У другій половині XX ст. відбулася фемінізація бандури.