Завтра літо стане на поріг,

А весна на мить лиш озирнеться.
Вітер спочивати в трави ліг,
Тиша цвіркунами озоветься.
Ранок прийде в сяйві золотім,
Аж, чомусь перехопило подих!
Літо в сукні світлій і тонкій,
І яскравій визиває подив:
Так воно по місту легко йшло,
Обгортало запахом квітковим.
Срібні крапельки роси, де шовк
Трав лежить під небом світанковим.
А на клумбах - торжество краси,
Неймовірних кольорів безкрайність:
Елегантні півник і нарцис,
Ніжна лілія й троянд осяйність,
А кущі піонів розляглись
Пишнолисті, сонячно-рожеві.
Ось й весни останній день кудись
Раптом зникне - дні прийшли червневі.
Іншими турботами вони
Гаряче сипнуть на нас із жмені.
РАДЧЕНКО