Можна я трошки посуну натовп, бо мені дуже треба?
Вже намалювалась традиція - якщо у Труханова десь срака горить, треба викликати медійників з низькою соціальною відповідальністю, щоб терміново виправляти ситуацію. Це вже було і не раз.
Колись, наприклад, Труханова мотиляло по світу, як у відомому фільмі «Термінал», коли певні структури надкусили його вельможний зад за дерибан і зловживання. Момент був не те щоб критичний, але сильно дискомфортний для «лудшєго мера». Тому покликали Кошкіну для великого інтервʼю, щоб знову занести Леонідича в легітимний простір.
Зараз, на тлі бурління говєн серед пушкіністів щодо процесу деколонізації, теж в якомусь місці пригоріло і тхне пальоним. Якщо зануритись у всі нюанси хто кому рабіновіч, «Санта-Барбара» нервово покурила б в куточку. Тут вся класика жанру: дійові особи прикриваються і пікселем, і вишиванками, і волонтерством і своїми медійними підопічними в ЗСУ. Один такий навіть урвав центральне місце в потужній промові поважного пана з МЗС (саме тому я не плескала в долоні в синхроні з іншими, бо ці плями на сонці вже давно сидять в печінках). Було різне - спроби тиснути на принципових учасників процесу через маленькі капості, і «джинса» у закордонних ЗМІ, і «листи щастя» в ЮНЕСКО. Це не зважаючи навіть на дрібних пєйсатєлєй в фб самі знаєте яким языком з метафоричними кульбітами на адресу Сергій Гуцалюк. Навіть якогось італійця притягли чєканіть рєчь (там окрема історія про те як бабло перемагає зло). Ой, та шо там казати, якщо і колишній очільник інституту національної пам’яті підклав свиню під цей потяг.
Одним словом, спротив шалений. А як ми хотіли? Звісно, надто багато пазлів сходяться - і гроші, і ватність деяких дійових осіб цієї пʼєси, і «хароші росіяни», і майбутні електоральні гешефти, і заскорузле небажання поступитись зручностями, і припадошне чіпляння за «єто жи наша молодость», і переконання що можна побудувати Україну без українців в одному окремо взятому місті. Кому цікаві деталі - я покладу в коментарях ⬇️⬇️⬇️ довгочит від Artem Kartashov, який має сили розгрібати ці завали херні.
Але повернемося до труханова. Цього разу викликали Наташу Влащенко. Обожеблть. Що сказати. Нічого по суті нового. Єдине зауваження. Я людина забобонна, не пішла б до медійниці, до якої ходив портнов. Погана прикмета якась, на мою субʼєктивну думку.
P.S. Окрема моя вдячність Marina Daniluk-Yarmolaeva і Таня Микитенко, які не випускають цю тему зі своєї уваги - давно хотіла вам про це сказати.
Олена Добровольська


Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1