Тернопіль....

Співчуваємо...
😭😭😭
Не тримайся.... Не треба... Кричи...
Нехай біль виривається з тебе.
Хай почує весь світ... Не мовчи...
Скільки Ангелів знову на небі.
Тернопіль... Ніч минула страшна і важка,
Знову терор, знову ракети.
День вдягнув чорне вбрання,
Бо складали тіла у пакети.
То найважче... Ховати життя і їх мрію,
Коли бачиш в завалах дитячу голівку.
Поки рідні ще мали,хоч маленьку надію,
Їхні душі невинні , залишали домівку.
Про що була думка,та,остання, миттєва...
Чи боліло,чи відчули кінцівку життя?
Моє серце від болю, наливається гнівом,
Закрийте ж бо небо...
Чи місія надто важка?
Хіба це війна? Це знищення мого народу.
Чим завинила молода ця сім'я?
А дітки, старенькі,що гинуть
від роду й до роду,
Чи може,ми вам не рівнЯ?
Скільки терпіти нам ці знущання?
Господи, ти хоч скажи.
Коли цьому, кату, будЕ покарання?
До суду його вже призви.
Хай відповідь дасть за все,що він коїть,
За душі невинні,за смерть на землі.
Наші рани душевні нічим не загоїть,
Як не загоїть серця від війни.
І. Кириченко