Шануйте своїх матерів!
Буває, в снах в дитинство повертаюсь,
Стає так тепло й солодко мені.
Від Ваших рук я сили набираюсь,
Їх дотик пестив, тішив нас і грів.
Коли роки із юністю у парі
Кружляють у далекій стороні,
Я очі ващі трепетно шукаю-
Не дав їх погляд схибити мені.
Життєвий вихор підхопив на крила,
Підносив, опускав,та не розбив,
Бо серце Ваше мліло і молилось,
Крім нього хто б іще так боронив.
Кудись мої роки порозбігались,
Усіх доріг докупи не зберу,
Надії вже не тішать,та Ви з нами
І мудрість Ваша з нами на плаву.
Сьогодні я цілую Ваші руки,
Не дам сльозі скотитися з-під вій,
Не дам закрастись болям і розпукам
У серці материнськім і святім.
Живіть, матусю наша,