Щасливеє дитинство, ти було?
Чому мене ти оминуло стороною?
Де та любов і ласка, і тепло?
Чому весь час для тебе я була чужою?
Обкрадене дитинство вже пройшло!
Та залишилась гіркота і біль з сльозами...
Де ж те матусине легке крило,
Що обіймає й зігріває нас віками?
Лиш жах в очах і спогади страшні,
А миті спокою обгризені та куці...
Де ж та підтримка татуся руки?
Чому моє сердечко ще тремтить у муці?
Війна проклята - клітка із тортур!
Так, це було давно, здається, тільки вчора.
Хто за малу образи проковтнув?
Присипало, як попелом, відлуння горя!
Щасливеє дитинство, ти було?
Я намагалась своїм дітям його дати!
І ту любов, і ласку, і тепло,
Яке повинна дарувати рідна мати!