Добра справа
Ти не один
Ніхто із нас не любить хворіти і якомога більше зусиль прикладає аби загартувати організм та провести відповідну профілактику. Але трапляються такі випадки, коли недуга приходить неочікувано. В родині впоратись із такою проблемою завжди легше, а от самотній людині…
Так сталося і з нашим другом Володимиром Колієм, активістом селища, вихованцем будинку-інтернату. Але дякувати Богу, все обійшлося. Й тепер юнак хоче висловити подяку бригаді медиків хірургічного відділення на чолі з Сергієм Мітраковим за проведення операції, за розуміння та дбайливе ставлення. Також величезну вдячність він висловлює своїм янголам-охоронцям Надії Шелюг та Валентині Макаровій, які з перши
Она к двери с опаской подошла,
Дрожащею рукой перекрестилась.
«А, может, рано я опять пришла?
Вдруг спят... да попаду ишшо в немилость...»
Хотела дотянуться до звонка,
Но руку отняла... Достав иконку,
Молитву прочитала за сынка,
И потихоньку... отошла в сторонку.
Присела на ступеньку... «погодить».
«Пущай поспят... не буду торопиться...
Забыла, жаль, водицы прихватить,
Глоточек бы сейчас.... с моей криницы...»
Достала фотографию мальца,
Погладила морщинистой рукою...
«Как ты, сынок, похож здесь на отца...
Жаль, он ушёл, не взяв меня с собою...»
Задумалась, а мысли-пули вновь
Её умчали вдаль, в село родное,
Где повстречала первую любовь...
Сгубило мужа времечко лихое...