Мамо, пробач за мою стрімку вдачу. Вибач, рідненька, я вже не прийду. Мені не болить, я від болю не плачу, Я зараз душею до Бога іду. Ти вибач,не плач-твої сльози тримають, Мене на землі,а мені вже пора. Мене побратими із Богом чекають. І зірка на небі,моя вже зійшла. Матусю,пробач,що закрив рано очі, Я прошу тримайся,я тебе люблю. Світитиму з неба тобі я щоночі І інколи, ще уві сні зайду... Зайду,щоб ще раз,тебе міцно обняти, Бо ти найдорожча в моєму житті. І те,що не встиг на прощання сказати: "Спасибі за щирі молитви святі!" Я знаю, зараз весь смуток і розпач, У серці твоєму безмежно болить. Прошу,відпусти і більше не плач. Життя проти вічності лише мить.