Я БУДУ ЖИТИ...
(вірш присячується загиблим ВОЇНАМ-ГЕРОЯМ)
Я буду жити в посмішках дітей,
Моя душа вам піснею озветься.
Я в бій пішов-за правду,за людей!
І в пам*яті-це знаю,не зітреться.
Я буду жити,в пролісках весни,
З лелеками я повернусь додому.
Прийду у материнські сни,
Я Ангелом зійду народу свому.
Я буду жити,щоб уберегти,
Таких,як я солдатів-побратимів.
Їм так багато,ще пройти.
Я хочу,щоб ніхто з них не загинув.
Я буду жити,бо я присягнув!
Навіки Україну захищати.
І якщо ворог не почув,
Я буду до останього стояти...
Автор:Віта Стронська
Я С ТОБОЙ!
(стих посвящается украинским солдатам и их женам)
Я тебя никому не отдам,
И в опасности миг,я с тобою,
Каждый день я молюсь небесам,
Я тебя от беды укрою!
Ты держись,ненаглядный мой,
Никогда мы не были ближе.
Это наш самый трудный бой,
Я молюсь,Бог меня услышит.
Ты вернешься скоро домой,
По-другому и быть не может,
Я молюсь,милый мой,я с тобой,
И молитва моя поможет...
Автор:Вита Стронская
Я ПОВЕРНУСЬ...
(вірш-присвята українським солдатам та їх дружинам)
Лебідко моя,я скоро вернуся,
Неначе у перше тебе обійму.
Я з ворогом лютим за правду борюся,
І тільки тобою зараз живу.
Кохана моя,ти не плач,не журися!
Мене береже молитва свята.
Ти вір в перемогу й за мене молися,
Молися кохана-моя золота!
Не плач,я благаю,бо серденько рветься.
Твій біль відчуваю,але не боюсь.
Все скоро закінчится-спокій вернется,
І я,моя мила,до тебе вернусь.
Та ми заживемо у вільній країні,
І виростим в мирі щасливих дітей!
За це віддаю свою честь Україні!
За віру!За правду!За наших людей!
Автор:Віта Стронська