З Великоднем , вуйко Вова.
То привіт із міста Львова.
В подарунок шлемо сало ,
щоб кілком у горлі стало .
І не сунув , вражий сину ,
своїм рилом в Україну.
Тухлі яйця у торбині ,
аби віріс горб на спині.
та , завбільшки , як Карпати,
щоб не сісти , і не встати.
Щоб ти щезнув і подівся.
Чи , крізь землю , провалився.
свинюкою обернувся ,
тільки би про нас забувся.
Ковбасою подавився ,
взяв , та в бражці утопився.
Чи стрибнув з моста у воду.
Було б радості в народу.
Ще для тебе , вуйко Вово ,
ми бажаєм гонорово.
Даром світу не топтати ,
а , скоріше , дуба дати.
Це за Крим і за Донбас,
отакий привіт від нас
ЯК УМРУ –– ТО ПОХОВАЙТЕ ... МЕНЕ НА "РУБЛІВЦІ" ....
БО НЕ ХОЧУТЬ МОГО ТІЛА –– КЛЯТІ УКРАЇНЦІ ...
ГНАЛИ МЕНЕ ІЗ ПРЕСТОЛУ ...
ГНАЛИ ЯК –– Г О Н Д О Н А ...
НЕ МАВ ЧАСУ –– ТА Й ЗАБУВ Я ...
З ЗОЛОТА БАТОНА ...
УТІКАВ Я З ВЕРТОЛЬОТА –– З СВОГО МЕЖИГІР’Я ...
ПО ДОРОЗІ ЛИШ ГУБИВ Я –– СВОЄ "КОДЛО З ПІР’ЯМ" ...
УПИРАВСЯ ... ТА Й НЕ ЗДАВСЯ –– ОТОМУ "МАЙДАНУ" ...
САМ СОБІ СВОЇМ УКАЗОМ –– ВИРИВ ДОВГУ ЯМУ ...
ЗАКОПАЙТЕ МЕНЕ В ЗЕМЛЮ –– ЗАБУДЬТЕ ОБРАЗИ
НА МОГИЛУ ПОСТАВТЕ –– МОГО УНІТАЗА ..
І НА НЬОМУ ПРИВ'ЯЖІТЬ ВИ –– З ТРИКОЛОРУ БАНТА ..
БО НАРОД УЖЕ НЕ СХОЧЕ –– ТАКОГО ГАРАНТА ...
ДРУГ МІЙ ПУТІН –– ЛЯСНУВ ЩИРО МЕНЕ ПО МОРДЯЦІ ..
ПОРУЧ МЕНЕ ВИ ПОВІСЬТЕ –– "РИГІВ" НА ГІЛЛЯЦІ ...
НЕХАЙ ВІТЕР Ї