Знають його, хто не з міста,
Вербіж й вся округа,
Знають,як спеціаліста,
Ще й доброго друга.
Ветлікарнею в селі
Завідує здавна,
Навіть діти знають малі,
Лікаря –Івана.
Має руки золоті
І навики гарні,
Нема хати у селі,
Де б не був він в стайні.
Знає кому, що бракує
І якого ліку,
Слабих реабілітує
І навіть каліку.
Лікар він не гоноровий,
Як треба поможе,
Та не лише він корови
Лікувати може.
Завжди виклики він має,
Коли дощ й посуха,
Все, що зайве відрізає,
Й попри самі вуха.
Коли стає лікувати,
Не любить спішити,
Не лиш вміє відрізати,
Вміє і пришити.
Операції проводить
Без анестезії,
Сам професор те не зробить,
Що Максим»юк вміє.
Має в штаті помічників,
Що різного віку,
Ветлікарні працівників-
Дмитра і Марійку.
Хто і щоб там не казав
І з якого боку,
Щоб здоров»я кожен мав,
Як Іван нівроку.
І фізично й розумово,
В кожного є змога,
Но щоб знали всі про нього-
Лікар він від Бога.
30.10.2015 р.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев