Так непросто жить в Украіні!
Так непросто владу вибирать!
Ми на роздоріжжі справді нині...
Бути чи не бути -- якби знать...
Ні не просто передбачить " завтра "
І не просто будувать мости,
Щоб горіла Правди світла ватра,
Щоби знали ми куди пливти.
Будьмо на сторожі у держави,
Честь і волю предків бережім.
Не чекаймо вигоди і слави,
Як горить у скруті рідний дім. Л.Ржегак.
Цвітуть сади, радіє кожна гілка.
Буяє світ у сні і наяву.
Співа весни розніжена сопілка
Вітри ласкаві чешуть сон -- траву.
Гуля озон і напува природу,
Земля чекає сонця і дощу.
Вона турбується про пишну свою вроду,
І я сонечка з неба ій прошу.
Цвітуть сади, радіє світ навколо.
Стоять, як наречені, дерева.
Над ними зріють зорі ясночолі.
Усіх цей диво -- простір зігріва.
Цвіте акація духм"яна у шапках бвлих пишні крони.
Закучерявилась поляна -- У флори є своі закони..
Цвіте акація розкішно і ароматом напуває,
Безпечна, радісна, потішна усіх, хто поруч , звеселяє.
Весна завжди дарує свято.Проце постій но пам"ятаймо.
І хоч в людей турбот багато,про світ краси не забуваймо.
Зітхали води в чаші берегів
Шептали хвилі у обіймах ночі.
Зірки цвіли, як устонька дівочі,
Від щастя в небі місяць паленів.
Була весна і музика життя
Будила світ, наспівуючи гами.
А радості веселі телеграми
Вливали в душу світлі почуття.
В гармоніі завжди живе краса,
В палітрі фарб, в полоні ніжних звуків,
Коли нема з природою розлуки,
Коли цвітуть високі небеса.
Цвітуть сади, радіє кожна гілка.
Буяє світ у сні і наяву.
Співа весни розніжена сопілка,
Вітри ласкаві чешуть сон -- траву.
Озон -- нектар насичує природу,
Земля чекає сонця і тепла.
Вона турбується про пишну свою вроду,
І я вологи у небес прошу.
Цвітуть сади, радіє світ навколо.
Стоять, як наречені, дерева,
Над ними зріють зорі ясночолі...
Усіх цей диво -- простір зігріва.