В твоїх очах.
В твоїх очах я бачив світ чудної мрії,
і розривалось серце, в грудях, на куски.
Ти закохала мою душу, без жодної надії,
Закарбувавшись в глибині його назавжди
Твій голос буду пам'ятати,мабуть,завжди,
Ту зовсім юну, дівчинку, львівської весни.
Тоді я їй весь світ своєї мрії, віддавши,
забрав у своєю серце, коханням, назавжди...
Жизнь научила, что нужно сочетать в себе крайности. Любить людей, но быть равнодушным. Творить добро и ждать зла. Надеяться на лучшее, но ожидать худшего. Верить в людей и никому не доверять. Быть оптимистом с реалистичными взглядами. Жить с открытым сердцем и никого в него не впускать. Часть тебя должна любить мир и восхищаться им, другая же ждать удара и быть готовой к войне.