Вони святкують 9 травня.

Пабєду. А хочеться знати не міф, а правду.
Про те, що за кожною їхньою «пабєдою»— зґвалтовані діти, розстріляні матері, знищені міста.
Вони завжди приходили як кати. Російська армія — це не визволителі, це організоване зло. Ці факти — лише частина довгого списку злочинів, скоєних радянськими та російськими військами в різних конфліктах, та нагадування про те, що вони хочуть і можуть повторити.
Друга світова війна
— 2 мільйони німецьких жінок зґвалтовано Червоною армією. За даними німецького історика Ганса-Петера Рьолля, тільки в Берліні — щонайменше 100 000, часто по кілька разів, включно з дітьми.
— У Східній Пруссії, Польщі, Угорщині, Румунії, Чехії, Югославії — скрізь, куди входили радянські війська, залишалися масові зґвалтування, тортури, вбивства.
— Католицький священник у Данцигу писав: “Вони ґвалтували навіть 8-річних дівчаток. Хлопчиків, які пробували захистити матерів, убивали”.
Фінляндія, 1939–1944.
— Зимова війна, яку почав СРСР, ставши агресором: бомбардування цивільних об’єктів, знищення фінських сіл, вбивства мирних жителів.
— Радянські партизани нападали на фінські прикордонні села, вбивали жінок і дітей. Свідчення про масові злочини на півночі Фінляндії замовчувалися десятиліттями.
— У відповідь на відсіч Фінляндії радянська пропаганда таврувала її як “фашистську державу”.
— Фінляндія захищалася на власній землі — але в радянській історії це називалося “визвольним походом”.
Угорщина, 1956.
— Придушення повстання. Розстріли студентів. Згвалтовані жінки й дівчата. 2 500 цивільних загиблих.
Чехословаччина, 1968.
— Танки в Празі. Викрадення, тортури, стеження. Карателі КДБ і радянські солдати ламали не лише хребти, а й волю до спротиву.
Афганістан, 1979–1989.
— Росіяни бомбили села, труїли колодязі, знищували інфраструктуру.
— Війна забрала понад 1,5 мільйона афганців — цивільних.
— Масові страти мирного населення, згвалтування, геноцид пуштунів і таджиків.
Чечня, 1990–2000-ті.
— Російська армія знищила Грозний — найбільш зруйноване місто у світі після Другої світової.
— Понад 150 тисяч загиблих. Зґвалтування, фільтраційні табори, викрадення жінок, тортури.
— Світло згасає в очах чеченських матерів досі. Жодного каяття.
Грузія, 2008.
— Після російського вторгнення — етнічні чистки в Південній Осетії.
— Спалені села. Жінки, яких російські військові згвалтували у власних домівках, а потім спалили живцем.
Сирія, 2015–дотепер.
— Росія розбомбила Алеппо, Ідліб, Хомс. Бомби на лікарні, школи, гуманітарні конвої.
— Свідки розповідають про десятки атак касетними боєприпасами на мирне населення.
— Понад 25 тисяч загиблих дітей — сирійські правозахисники.
— Гуманітарна катастрофа — їхній почерк.
І нарешті — Україна. З 2014 року і в повномасштабному пеклі після 2022.
— Буча. Ірпінь. Ізюм. Херсонщина. Донеччина.
— Катування, згвалтування жінок і дітей. Солдати, які ріжуть цивільних за “мову”.
— Свідчення людей, які пережили окупацію: привʼязували до стовпів, знімали шкіру, вбивали родини цілими поколіннями.
— Російський дрон наче сміється, знімаючи, як знищують будинок, де ховалася мама з двома дітьми.
Вони не змінилися. Змінилися лише обличчя.
Замість сталіна — путін.
Замість енкаведистів — кадирівці, вагнерівці, мобікі.
Суть — та сама: безкарне зло, яке приходить грабувати, ґвалтувати, вбивати.
Тож коли сьогодні в москві знову йдуть парадом виродки з портретами “дідів”, я думаю не про їхню пабєду . Я думаю про наш біль. Про нашу правду. Про наше майбутнє.
Бо Росія не визволяє. Вона — гвалтівник, убивця, каратель.
Їхнє “святкування” — це знущання з мільйонів жертв. І ми ніколи не забудемо.
#Побєдобєсіє #МиПамʼятаємо #РосіяЦеТерор #НіколиЗнову