Случайная встреча в сети,
И души коснулись едва,
Связали невинно стихи,
И нужные сердцу слова.
И не было красных речей,
Пустых обещаний и лжи...
Сердечная тяга в крови,
Дано ли любовь им познать...
Им роли свои не понять,
Родные друг другу, и всё!
И трудно порой засыпать,
Без ласковых,греющих слов.
Что ждёт...Знает только лишь БОГ
Ведёт их обоих в рассвет...
Вся жизнь--чередой между строк,
Но время лишь знает ответ...
Автор:Инна Разумовская
Завжди ВІР в себе і нікому не дозволяй підривати цю віру. Якщо від тебе хтось відвернувся, значить так треба. Життя-це просто нескінченний потік людських душ, зустрічей, розмов і розставань. Люди приходять-люди йдуть, люди поспішають вимовляти клятви про любов і вірність, а потім ти бачиш їх віддаляються від тебе спини. Не кричи, не клич назад. Чи не кляни злим словом навздогін, нехай буде щасливий кожен на свій земний відрізок часу. Не плач по покинули тебе, вони живі, і слава Богу. Не чекай від людей ніколи і нічого, ніхто не зобов'язаний бути поруч з тобою Вічно, навіть якщо і пообіцяв. Ми приходимо в цей світ одні і йти теж не за компанію будемо. А ще посміхайся, обов'язково посміхайся,