...Кожен iз тих, кого фашист убив,
Комусь був сином, братом — вiн життя любив
так само, як i ти.
Радiв весні,
i бачив образи коханi уві сні...
Ласкаво він дивився на дітей,
хотiв для себе щастя , для людей,...
Так само, як i ти,
так само, як i я-
любив пiснi i
слухав солов' я...!
Тепер на полi червонiють квiти ,
де кров'ю воiна земля наша полита!
...Скільки ж зазнав смертельних, гiрких мук
той, хто страждав вiд зла фашистськiх рук...!
Не можна уявити
, скiльки ж болi,
вiн перед смертю вклав в останній стогін!
Хіба ми зможемо про це забути ?!!!
Хіба ж ми можемо спокійнi бути..!!!?
Мы будем пам'ятати iх вiками...
То ж рiднi нашi- дiти, тата, мами...!!!
Впадут