Сьогодні рівно місяць як нестало мого ангелочка. Передати мій стан не можливо. Нестерпний біль, нерозуміння світу, заперечення всього, байдужість до життя, повна відсутність віри у щасливе майбутнє. Я не знаю що робити, як жити далі, хоча безліч разів ставила перед собою це запитання. Та відповіді так і не знайшла.... Я старся бути сильною, стараюся жити та щось не виходить.... Пройшли вже і похорон, і поминки а мені нестерпно болить... І моє життя ніби зупинилося…
І вже всі родичі і друзі, які підтримували і допомагали весь цей час, поступово повертаються до звичайного життя, до своїх справ.
А я? Де я? А я як і раніше несу свій тягар втрати, сумую, і не розумію, як вони можуть жити далі, к