Вже дух Різдва заходить на поріг,
І ніби й радісно, та сумно так одначе.
Колядка по дорозі десь звучить,
Та тільки серце знову гірко плаче...
За тих, хто не зустріне більше свято,
І не запалить свічку на столі...
За тих, хто у холодному окопі,
Навік заснув у крижаній землі...
За тих, кого давно чекають вдома,
Щоб обійняти на коротку мить,
За тих, хто там тримає оборону
І 10 місяців нормально вже не спить...
За тих, хто втратив дім і все що мав
Під звуки градів утікав, щоб жити,
За тих, хто залишився сам на сам,
Не знає більше, що тепер робити.
Прошу я тебе, Боже, в цю хвилину
Коли Марія пригортає немовля
Помилуй Господи, єдину Україну
Бо так болить поранена земля...
Юлія Гончарова 24.12