З ким воюєте ви, з немовлятами?
Ви вбачаєте в них ворогів?
Обернулись вони янголятами,
Полетіли увись до богів.
І тепер там у сяйві небесному
Серафимами стануть для всіх.
Урятують від рани тілесної,
Але вам не пробачать ваш гріх!
Не пригорне матуся до серденька,
Не покорме своїм молочком,
Не укута в пелюшечку тепленьку,
Не вбаюка своїм голоском.
Колискової вже не співатиме,
Не чекатиме перші слова.
Доки куля ворожа вбиватиме?
Доки йтиме ця клята війна!?
Я поставлю у зернятка свічечку,
Запалю, помолюсь у журбі.
Спочивають хай в спокої вічному,
Хто загинув безвинно в війні...
Ви, ж хто ставить себе за всесильного,
Чи сумління не мучить вночі!
Згниєте під плитою могильною,
Дітовбивці і па
Вона летить....
Ти п'єш каву і плануєш сьогоднішній день, але його вже немає. Тому, що вона летить. І твого життя залишилося рівно на її політ. Але ти не знаєш про це і п'єш каву, милуючись панорамою міста.
А хтось снідає усією родиною. Останній раз. Тому, що вона летить. І маленький не хоче їсти кашу, вередує. А мама показує його улюблену іграшку. Останній раз. Тому, що вона летить.
Хтось, прощаючись біля дверей, поспішає на роботу. Останній раз. Так саме тому, що вона летить.
Вона летить їх вбuтu.
Вона летить забирати життя. За іншу мову, за інші думки, за непокірність та волелюбність.
Потім про це писатимуть книги та зніматимуть фільми. Але це у майбутньому. Біль по-різному відчувається в